Субота, 31 липня 2021

Нове щастя у Новому році

Господнє благословення саме збагачує, як не збагачує жодна праця (Приповідки, 10, 22).

imageМинає ще один рік, знову усі люди світу, незважаючи на проблеми нинішнього часу, за давньою традицією, урочисто відзначають Новий рік, Різдво Христове та інші зимові свята. З вірою у нове життя, з надією на зміни, які повинні відбутися у нашому суспільстві, у кожній людині зокрема. Усі з нетерпінням чекають, коли годинникова стрілка розпочне новий відлік часу і повідомить початок чогось нового та невідомого... Кажуть: «Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш...»

Кожного разу, коли приходить Новий рік (а його в основному відзначають за григоріанським календарем 1 січня), намагаюся трохи відокремитися від традиційної зустрічі цього свята, сісти перед запаленою свічкою у тиші кімнати і після щирої подячної молитви до Бога за щасливо прожитий рік заглибитися у справжню сутність цієї події. Прагну з’ясувати історію, походження цієї традиції, хочу знайти той духовний елемент, який, на моє глибоке переконання, закладений у кожному такому дійстві. Власне ці свої особисті почуття намагаюся передати і вам.

Попередньо хочу сказати, що не маю жодного бажання критично говорити (тим більше – образити) тих людей, зокрема молодь, які «по-своєму» звикли зустрічати Новий рік, оскільки колишня радянська традиція дуже глибоко увійшла у новорічну програму цього святкування, тож багатьом людям важко змінити ці стереотипи, зрозуміти, що вони нічого не варті з точки зору духовного, християнського погляду. Звичайно, не йдеться про те, що за святковим столом не можна випити келих шампанського чи спожити смачно приготовані страви; зрештою, відпочити, розумно повеселитися з друзями чи у сімейному колі. Кажучи про ці "традиції", маю на увазі непомірне вживання спиртних напоїв, переїдання, що приносить велику шкоду тілу і душі. На жаль, ідеться не лише про таку зустріч Нового року, але й про відзначення Різдвяних свят. Скажіть, будь ласка, чи хоче наш Спаситель саме такого «святкування», адже Він разом зі своїм народженням приніс на землю високу духовність, моральність, культуру, стриманість, праведність і святість.

Розумію, що ця проблема непроста і вона залежить від нашого виховання, від атмосфери й оточення, в яких ми жили, чого нас навчили, якою була наша культура, духовність, моральність, навіть менталітет. Як відомо, атеїстична система прищеплювала людям зовсім інші вартості, а оскільки «святе місце порожнім не буває», то більшовики заповнювали його (і, на жаль, це робиться й досі) ось такою псевдокультурою чи псевдодуховністю. Усвідомлю й те, що очевидно, зміниться ще не одне покоління людей, які нарешті очистяться і звільняться від цього непотрібного баласту, просвітліють розумом, сповняться високою шляхетністю і християнською духовністю. Маємо зрозуміти і те, що без допомоги Божої, без благодаті Святого Духа ми не зможемо цього зробити.

Свого часу святитель Теофан Затворник з обуренням виголосив проповідь саме у дні Нового року. Він звертався до тих, хто це свято зустрічає у ресторанах, шинках тощо (таке святкування відбувається і сьогодні). Прочитайте, будь ласка, ці фрагменти його новорічного слова: «Ось ви, замість того, щоб молитвою до Бога освятити початок новоліття, крутитеся з вашими склянками і один одного вітаєте «з Новим роком, з новим щастям». З Новим роком – це ще має зміст, можна так сказати, а ось хто вам може пообіцяти, що у вас буде якесь «нове щастя»? І звідки воно може бути у вас? Щастя – це радість душі людської, і тільки від Бога вона може прийти. А ваші ці вигуки, просто блазнівські вигуки, які нічого не варті, як і ваші побажання один одному». До цих "блазнівських вигуків" можна додати безглузді й небезпечні для людського життя вибухи з усякого роду пристроїв, які пронизують нічну тишу і порушують спокій людей. Сьогодні, у час духовного і національного відродження нашого народу, потрібно переосмислювати та змінювати своє ставлення і до відзначення свята Різдва Господа нашого Ісуса Христа як епохальної події, що відкрила нам двері до справжнього Світла, а отже, і нашого спасіння. Христос прийшов, щоб оновити нас, очистити, вдосконалити. Як християни, ми повинні відзначати Різдво передусім щирою молитвою під час усіх богослужінь, які відбуваються в ці різдвяні дні. Прославляти народженого Ісуса і дякувати Йому за ласку спасіння наших душ. Така ж молитва повинна бути і під час зустрічі Нового року, щоби з Божим благословенням увійти у ще один етап нашого життя. Не забуваймо мудрих слів псалмоспівця: «Якщо Господь не збудує дому, марно трудились його будівничі». Так само й тут: якщо Бог не поблагословить нас на вхід у наступний рік, якщо не зустрінемо його з подячною молитвою за прожитий період часу і не попросимо небесного благословення на Новий рік, то це будуть, як пише святий Августин, «наші великі кроки поза дорогою».

До речі, сьогодні на багатьох парафіях у новорічну ніч служать Божественні Літургії, щоби саме так, по¬християнському, зустріти й увійти у ще один період нашого життя. Ось як пише з цього приводу відомий у нашій Церкві священник, доктор богослов’я о. Роман Василів: «Коли стрілки годинника вказали на північ, а годинник пробив свої доленосні удари і наступив Новий рік, у нашій церкві прозвучали слова: «Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь». У момент, коли Новий рік вступив у свої права, ми сповістили про благословенне Царство Бога, щоби Бог царював над цим роком, цим часом, над нашим народом. Ми відправили Святу Літургію, щоби в цьому Новому році насамперед прийняти Христа, щоби йти в Новий рік з Христом».

Роздумуючи над темою "щасливого Нового року, згадав один епізод із життя легендарного американського співака, композитора і поета Боба Ділана. Коли йому виповнилося п’ятдесят років, журналіст запитав його, чи він щасливий. Музикант відповів, навівши цитату з першого псалма: «Не можна бути щасливим або нещасливим, можна бути благословенним або не благословенним. «Блажен чоловік, що за радою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає» напевно, це і є щаслива людина», сказав Боб Ділан. Цієї новорічної ночі, як і в надвечір’я Різдва Христового, молімося за те, щоби цей рік був для нас усіх благословенний Богом, а отже, і щасливий. Наслідуймо святителя Григорія Богослова, який смиренно просив у Господа, щоб Він послав йому хоч вечір добрий його життя і милостиво споглянув на залишок днів його. Так і нам слід молитися, щоб Господь Своєю милістю захистив нас у ці дні, які Він щедро дає для нашого доброго християнського життя і спасіння. А святий Іван Золотоустий з цього приводу сказав ось таке новорічне слово:

"Християнин повинен святкувати не в призначений час, не в перший день місяця, не тільки в неділі, а все життя проводити в постійному святкуванні. А яке повинно бути воно? Про це послухаймо св. апостола Павла, який говорить: «Святкуймо не у старій заквасці, ані у заквасці злоби й лукавства, а в опрісноках чистоти й правди» (І Кор. 5,8). Якщо в тебе чисте сумління, то ти маєш постійне свято, бо наповнюєшся добрими надіями й радієш очікуванням майбутнього добра. Та коли ти неспокійний у душі й винний у багатьох гріхах, то на тисячах свят і урочистостей ти почуватимеш себе не краще від тих, що плачуть. Яка мені користь зі світлого дня, коли моя душа покрита докорами сумління?

Тож якщо ти хочеш мати користь з Нового року, то зроби так: наприкінці року подякуй Богу, що Він зберіг тебе до цього часу; пожалкуй у своєму серці за все погане, що ти зробив, полічи час свого життя і скажи собі сам: дні біжать, літа минають, більшу частину своєї дороги я вже пройшов, а що доброго зробив? Чи попрощаюсь з цим світом без усякої чесноти? Суд перед дверми, останок життя йде до старості. «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5,16). Таке світло принесе тобі велику нагороду. Не прикрашуй вінками дверей свого дому, але веди таке життя, щоб одержати на свою голову від Спасителя вінець правди".

 

о. Орест ГЛУБІШ

Публікації

ih4346
11 липня 2021

Скажіть про це нашим іменинникам

in Духовні роздуми by Прес-секретар
unnamed 5e5cb5804a6ae
20 березня 2021

Благословенне тіло, що для душі працює

in Духовні роздуми by Прес-секретар
5e1427b70dd2d 79447 6910785cc98947e0ad21fa6f84b170d4jpeg
10 лютого 2021

З любові до нас Бог став людиною

in Духовні роздуми by о. Орест ГЛУБІШ
406
12 листопада 2020

Господь подає нам рятівну соломинку

in Духовні роздуми by о. Орест ГЛУБІШ