П'ятниця, 18 червня 2021

№ 3-2012 - Просімо у Господа мудрості

Зволь нам, щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі. Ісус же сказав їм: Не знаєте чого просите. Мр. 10, 37-38

Мудро поступив цар Соломон, коли одного разу уві сні йому з’явився Господь і сказав: «Проси в мене чого лише хочеш». Він довго не роздумував і не просив нічого, крім мудрості, аби міг совісно виконувати свої царські обов’язки. Таке прохання сподобалося Богові, тому Він сказав Соломонові: «Тому що ти не просив Мене про те, що інші просять – довгого віку, багатства, слави, погибелі ворогів, а бажав речі справді тобі потрібної, то буде за твоєю волею: не було і не буде від тебе мудрішого між людьми, а крім того, дам тобі і все те, про що ти не просив – довголіття, багатство, славу». І дійсно, Господь обдарував Соломона не лише премудрістю, але й усіма іншими дарами. Чому, бо знав про що має молитися. Однак не так мудро, як Соломон, пізніше вчинили два Христових учні – Яків та Іван. Про це нам розповідає Святе Євангеліє. Спаситель передбачив усі болі та зневаги, які Йому доведеться перетерпіти, а вони вимагають від Нього найвищої почесті та радості, просять свого Учителя, щоб їх без усякої заслуги посадив найближче до себе у своєму царстві. Тому не тільки не вислуховує їх Христос, але й картає: «Не знаєте, чого просите». Місце у Моєму царстві можете заслужити лише добрими справами і з волі Мого Отця. Тому, перш ніж приклоняти коліна перед Божою могутністю, мусимо знати, про що можемо просити Владику світу. Аби нас не стосувалися слова Спасителя «не знаєте чого просите» і молитва приносила нам користь, застановімося над такими речами.

«У Бога все можливо». Він на небі і на землі усе, що захотів сотворив. «Спогляне Він на землю і вона стрясається, торкнеться гір, і вони димують» (Пс. 104, 32). У Нього всяке диво - звичайна річ. У Його руках усяка влада й сила, але, з іншого боку, не зробить Він нічого такого, щоб суперечило Його безконечній мудрості, справедливості, святості, доброті та іншим Його властивостям.

Тому, хто просить Господа про речі, які суперечать його принципам, той не знає, про що просить, той не може бути вислуханим. Тому не годиться християнинові на кожному кроці вимагати від Бога див. Всевишній творить їх, але лише тоді, коли уклад звичайного порядку речей того вимагає, переважно це справи утвердження у вірі. Але хто вимагає дива зі звичайної цікавості або для якогось світського інтересу, з ним чинить Всевишній так, як колись з Іродом, не промовивши жодного слова. Подібно було тоді, коли Ісуса, який постив, спокушав диявол, кажучи: «Якщо Ти син Божий, то переміни цей камінь на хліб». Без усякого сумніву Господь міг це зробити, однак Він не прагнув хизуватися перед дияволом. Тому відганяє його Ісус словами Святого Письма: «Не єдиним хлібом живе людина» і «Не будеш спокушати Господа твого». Отож і ми пам’ятаймо, що не годиться спокушати надзвичайну силу Божу, бо не Господь є нашим слугою, а ми є слугами Божими.

Ми також не маємо просити у молитві про те, чого не заслужили і не варті, оскільки це найвища справедливість, що Бог дає кожному згідно з його заслугами. Даремно просить нероба Господа про достаток і вигідне життя, бо написано: «В поті лиця твого будеш їсти хліб твій». Хто не працює, той не їсть, тому взивай, людино, Бога, але рук докладай і тоді отримаєш заплату за свою працю.

Так само не лише просімо, а докладаймо всіх зусиль для осягнення нашого найбільшого добра, вічного спасіння.