П'ятниця, 29 березня 2024

Отець Орест Глубіш провів реколекції у храмах Тернопільського району

Наближатися до трону благодати, наближатися до Господа закликає нас отець Орест Глубіш своїми щотижневими «Роздумами про важливе» на своїй сторінці у соцмережах, у передачі «Духовна криниця», яка кожного вівторка о 14.30 звучить у прямому ефірі на дротовому радіо, редакторською працею над газетою «Божий сіяч», своїм особистим прикладом. А під час Великого посту о. Орест провів ряд реколекцій на парафії Святого Архистратига Михаїла (м. Тернопіль), а також у храмах, що знаходяться у смт. Велика Березовиця та селах Лозова й Серединки Тернопільського району.

1522ec0cb36708bfc49663d5fd88529790f5466fОсновною темою цих духовних вправ, що постійно домінувала в кожній проповіді, була теза: «Навчитися любити Ісуса». Висвітлюючи ці важливі аспекти християнського життя, священик звертав увагу на те, що навчитися і виховувати у собі справжню любов до Христа, можна лише тоді, коли ми наблизимося до Нього, налагодимо тісні контакти зі своїм Спасителем. Роздумуючи над цією темою, проповідник говорив про найважливіші засоби, завдяки яким людина може налагодити цей духовний зв’язок із Богом. Передусім – це молитва: особиста і літургійна, яка, власне , як написано в матеріалах Синоду нашої Церкви, передбачає зустріч із живим Богом і встановлення особистого стосунку з Ним. Дуже сильним і безпосереднім контактом з Ісусом Христом є Свята Літургія, особливо Пресвята Євхаристія, коли ми, приймаючи у своє серце Євхаристійного Ісуса, найтісніше єднаємося з Ним.

На думку о.  Ореста, важливим чинником у єднанні з Богом є очищення від усього зайвого, навіть шкідливого. Встановленню нашого контакту з Богом сприяє умиротворення серця, збереження спокою в душі. На жаль, сучасна людина часто стає жертвою світового гамору і суєти, постійного шуму і неспокою, гонитви за дешевими і примітивними «цінностями» цього зматеріалізованого світу, який, за словами св. Івана Богослова, «весь у злі лежить». Проповідник постійно наголошував: для того, щоби наблизитися і полюбити Господа нашого Ісуса Христа, необхідно виробляти у собі мир і спокій, покору і смирення, лагідність і доброту. Дух Святий ніколи не увійде в серце, яке переповнене світовим галасом і суєтою, гордістю, зарозумілістю чи злобою. Зрештою, про це говорив і Сам Христос: « Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» (Ів 14,27).

 

Богдана Близнюк, кандидат філологічних наук, м. Тернопіль.