Дорога українська молоде!

Звертаюся сьогодні до тебе від щирого батьківського та дружнього серця; від серця котре всіх Вас любить та прагне розділити з тобою радість Христової Доброї Новини.

Звертаюся до тебе сьогодні, бо відчуваю особливу духовну близькість, відповідальність за кожного з вас. Покликанням та сенсом мого життя є прагнення духовно бути з тобою, підтримати у відповідальні моменти життєвої дороги: коли робиш відповідальні кроки, стоїш перед важливим вибором, знаходишся у сумнівах, коли не знаєш що робити, або на кого опертися.

Дорога молоде, рішуче позбудься боязні, не дивися на світ крізь "щілину", а будь активною його учасницею, борцем, воїнством люблячого Бога. Адже закон та порядок, який Він уклав є для нас, для тебе і для мене, з Його великої любові і саме тому - для нашого добра.

Коли ти був загублений, Господь знайшов тебе, коли серце розривалося часто від болю, озлоблення, нерозуміння, вагання, Він ще міцніше тримав Тебе у своїх обіймах, завжди допомагав знаходити відповідь і нею жити.

Дорогі сину і дочко, дайте Богові право на себе, нехай Його святе життя, неймовірно таємничим чином стане частиною вашого життя. Розумію, що не раз буває дійсно важко, відчуваємо нестачу сил, просто болить і хочеться плакати, нарікаємо на Бога, на оточуючих нас людей, вибухаємо бурею образ чи критики, але коли Ви з Богом і Бог є у вашому серці, то знаходитесь на вірній дорозі до правдивого щастя.

Сину і дочко, згадаймо сьогодні розп'ятого Христа, нашого Бога, який так само, як і ми, переживав сумніви, якому напевно хотілося сказати: "Все! Я більше не можу це терпіти!" Чи ж Йому хотілося піти і безсоромно вмирати на тому дереві ганьби, бути обпльованим, проклятим, зневаженим? Він перейшов ту межу болю та страждань і нас сьогодні кличе "вмерти" для цього світу зла, аби зрозуміти таємницю життя, покликання. Вмерти і народитися до нового життя, до нової, Божої правди про наше життя, до правди про існування невичерпної любові, у якій і заради якої ми покликані жити.

І тому, сину й дочко, нераз те, що вважаєш для себе правильним, може бути абсолютним злом для тебе. Прозрій, дивися на світ очима Божими, очима люблячими. Шукай правди, а як не знаєш як - то говори з Богом, запитуй у Нього, бо Він тут, біля тебе, бо ти не сам, ти не покинутий навіть якщо світ тебе у цьому переконує.

Світ тебе судить, проте Бог тебе не судить, світ тебе відкинув - Бог же тебе знайшов, підняв, бо дуже полюбив. Пізнай правдиве щастя, правду про себе та її тримайся.

Дорога молоде, борімося сьогодні за своє право на Бога, за право бути Божими дітьми, за наше законне право бути зігрітими Божими ласками та теплом Його любові. Ви - вибрані і не забуті. Бог - Добрий Батько, у нього немає нелюблених дітей. Нехай приклад Божої любові стане вашим життєвим дороговказом. Учімося жити і любити серцем, дозвольмо Господу увійти в наше серце, заполонити його, зробити просторішим, щоби кожен міг черпати з нього Божу силу.

Просімо сьогодні у Бога Духа мудрості, бо багато не знаємо і не розуміємо; Духа, котрий навчить вибирати правильно, розсудливо; будувати словом і не ранити нікого; говорити і мовчати доступно та у потрібний момент.

Слідуючи настановам митрополита Андрея Шептицького, який керував нашою Церквою у надзвичайно важкі часи Другої світової війни і багато витерпів за Неї, мусимо вчитися також умінню радіти і плакати. Нехай розлука з Богом буде нашим плачем, а життя у Ньому - нашою радістю. Навчімося нині бути гідними синами і доньками рідної України, нашої Церкви, своїх батьків. Учімося щирості. Нехай ваші юні серця, сповнені Божої любові, стануть мірилом хороших вчинків, нашої людської спроби бути "всім для всіх".

Не оскверняймо світ, який був створений з любові та задля втілення Божої справедливості. Покиньмо ярмо гріха, уникаймо осуду, лукавих та брудних слів, алкоголю, наркотиків, розпусти. Не розпинаймо Божої любові, не будьмо засліпленими, не розуміючи нашої можливості вже тепер любити і бути любленими, прощати і бути прощеними, жити щасливо та дарувати щастя іншим.

Дякуймо Богові за тих людей, що Він посилає у наше життя: за батьків, священиків, друзів; дякуймо за те, що Він часто говорить до них через нас і вони говорять до нас завдяки Йому. Будьмо носіями Доброї Новини, світлом правди, світлом Божим. Нехай наша взаємна любов буде свідченням величі Божої любові.

Надійтеся, віруйте, любіть і тоді зможете боротися, станете Божими воїнами взявши щит віри, справедливості, любові, миру, терпеливості та милосердя. Жодне зло не переможе таких воїнів.

Господи, Милосердний Владико, зроби нас умілими творцями Раю тут, на землі, та гідними учасниками небесного Раю, де ми завжди будемо разом і в Тобі!

Благословення Господнє на Вас,

Владика Василій,

єпарх Тернопільсько-Зборівський