Молитва - найкраща зброя і захист

 

hero-21Уже третій  місяць ми живемо в новому 2015 році. Як увійшли в нього? З якими настроями, намірами і задумами? Мабуть, не потрібно проводити якихось спеціальних досліджень, щоби відчути турботи і тривоги людей у ситуації, яка склалася в Україні. Певна річ, за нашої пам’яті, маю на увазі покоління тих українців, які про війну знають лише з кінофільмів чи художньої літератури, такого ще не було. Непокоїть те, що люди перебувають у якомусь незрозумілому стані, адже добре усвідомлюють, що наша держава перебуває у стані війни. Що, крім своїх внутрішніх ворогів, які не визнають України і воюють проти всього українського, прогресивного, маємо і зовнішнього ворога-  загарбника – сусідню державу, з якою тривалий час ми були в «братском єдінствє». А сьогодні, коли Україна нарешті вирвалася з обіймів «старшого брата» і захотіла будувати свою незалежну і вільну європейську державу, керівництво Росії простягає свої обійми «братньому»  народові у вигляді смертоносних «градів»  та іншої сучасної зброї.

Повірте, дорогі читачі, що про цю ситуацію вже не хочеться ні говорити, ні писати, тим більше – в релігійній газеті. Однак наша Церква завжди була є і буде зі своїм народом, вона розділяє його успіхи і невдачі, радість і смуток. Про це свідчать постійні відвідини священиками українських воїнів у зоні АТО, які щиро моляться з мужніми захисниками на фронті, а також у храмах України. Церква постійно молиться за припинення цієї війни, за мир і спокій у нашій державі в Святих Літургіях, молебнях, акафістах, на вервиці, організовує збір коштів, продуктів та одягу для наших солдат. Зрештою, про це свідчать надруковані в «Божому сіячі» розповіді  священиків, які побували на місці бойових дій, та військових капеланів.

Саме з цією метою в Тернополі відбулася молитовна хода, до якої закликав у своєму зверненні і особисто взяв у ній участь архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк. Наймогутнішою зброєю для християнина в цій ситуації є молитва, яка оберігатиме наших героїв на полі  бою, - говорив у своємі виступі  владика.

Завершуючи своє  слово до вас, дорогі читачі, хочеться сказати: «Так, наш народ переживає незвичайний період у його героїчній історії,  зокрема цю жахливу війну, в якій вирішується доля незалежної України, майбутнє кожного з нас.Ми  повинні усвідомити, що самими розмовами, наріканнями і осудженням винних у цій всенародній біді жодної користі не принесемо. Будучи справжніми християнами і щирими патріотами України, маємо все робити для того, щоби захистити її від ненависного ворога і супостата. Наш християнський вклад у перемогу повинен бути вираженим конкретними діями і духовними засобами: молитвою, постом, пожертвами, морально-психологічною допомогою.

Дуже влучно і повчально сказав у своєму інтерв’ю деректор Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету Олег Романчук: «Нам треба розвинути в собі здатність жити в ці непрості часи. Ми розуміємо, що військових захищають бронежилети з титанових пластин, а нам як нації потрібно мати  метафоричний бронежилет, зокрема духовно-психологічний. Можна довго сидіти і дивитися телевізор, слухати новини, але ми будуємо Україну довкола себе, виховуючи дітей. Так і з волонтерською ініціативою: ми можемо щось конкретне зробити, а можемо просто дивитися на все, що відбувається. В цих умовах нам потрібна психогігієна – вміння не накручувати себе, не нагнітати песимізм, а переключатися, турбуватися про стан своєї душі».

 

Публікації

5a9s
14 травня 2019

Виконаймо наш святий обов'язок

in Духовні роздуми by о. Орест ГЛУБІШ
voskres
02 травня 2019

Співаймо пісню перемоги

in Духовні роздуми by о. Орест ГЛУБІШ
prosty
12 березня 2019

Щоб сонце сходило на всіх

in Духовні роздуми by о. Орест ГЛУБІШ
rjfh6
15 лютого 2019

Щоб духом прийти до храму

in Духовні роздуми by о. Орест ГЛУБІШ